Що таке психологічна готовність до школи?

Що таке «шкільна зрілість»? Однозначного визначення цього складного поняття поки що не існує.
Простіше кажучи, готовність дитини до шкільного навчання – це такий
рівень її психічного, соціального розвитку, який дозволяє успішно опановувати шкільну програму і виконувати вимоги шкільного життя.
Батькам слід звернути увагу на такі складові шкільної зрілості, як особистісна, інтелектуальна і соціально-психологічна готовність до шкільного навчання.
/Files/images/slujba_psihologya/x_68f70433.jpgОсобистісна готовність – це:
• позитивне ставлення до школи;
• готовність до початку навчання
(Дитина має розуміти, що у школу вона йде не тільки гратися з друзями, а й одержувати нові знання, вчитися).
Інтелектуальна готовність - у дитини мають бути сформовані основні психічні функції: мислення, логічна пам'ять, довільна увага та інші, необхідні для успішного опанування шкільної програми.
Соціально-психологічна готовність
• успішне спілкування з однокласниками, вчителями,
• відповідна поведінка у школі.
Багато батьків помилково вважають, що готовність до школи - це вміння читати, рахувати й писати. Проте це - лише верхівка айсберга. Насправді, готовність до школи - питання значно більш велике.
Основні моменти, на які вам слід звернути увагу при підготовці дитини, це:
- розвиток загального кругозору (кращими способами розширити горизонт знань дитини є бесіди з ним "про життя", читання книг і їх обговорення);
- знайомство з буквами і цифрами, геометричними фігурами, кольорами, поняттями: право/ліво, великий/малий, широкий/вузький і т.п;
- по можливості - формування уміння складати склади і лічити (хоча б у межах 10);
- обов'язковий розвиток дрібної моторики, тобто заняття на розвиток спритності руки і пальчиків. Це необхідно як для розвитку вміння писати, так і для розвитку мовлення (обидва ці центри "зчеплені" у структурі дитячого мозку). Тому необхідно більше малювати, ліпити, працювати з конструктором, складати пазли, вміти маніпулювати з дрібними предметами типу намистин, зернят, монет, сірників, зубочисток.З них можна викладати картини та аплікації, нанизувати їх в намиста - все це розвиває також увагу і посидючість;
- тренування пам'яті - заучування віршів і пісень;
- вчити дітей встанавлювати причинно-наслідкові зв'язки (послідовність
подій): виявити, що сталося спочатку, що потім, вміти зібрати з частин
картинки ціле, розкласти предмети за будь-якою ознакою.
Проте, слід пам'ятати, що навченість дитини не тотожна його здібностям і психічній зрілості. Більш того, навченість - не синонім також і високої
пізнавальної активності дитини, адже нерідко батьки сприймають своє чадо, як якусь "посудину", яку, згідно відомому афоризму, слід наповнити знаннями, а не як факел, який треба запалити.
Ці підходи принципово різні - якщо обраний перший, дитина займає в процесі "навчання" пасивну позицію і в першому класі з'ясовується, що при широкому діапазоні "вкладених" у нього знань його власна готовність і бажання вчитися близькі до нулю. Починаються претензії батьків до вчителя: "як же так, адже він у мене такий розумний!" Але дитина, як з'ясовується, нічого не може і не хоче робити з власної ініціативи – тому весь його багаж знань так і лежить "мертвим вантажем", не приносячи користі його власнику
Крім того, хлопчик або ж дівчинка, яка розповідає вірші сторінками, можуть бути - що парадоксально - до школи готові слабо, якщо володіють низьким рівнем психологічної, особистісної зрілості та комунікативної (соціально-психологічної) готовності до школи.
Тобто, крім запасу знань, дитині необхідно також:
- володіти певними комунікативними та соціальними навичками - вміти спілкуватися, розуміти і, головне, застосовувати в повсякденному житті морально - етичні норми, прийняті в суспільстві, де він живе,
- не боятися вступати в контакт з дорослими і однолітками
- вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречної агресії - або, навпаки, зайвої боязкості;
- вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна і розуміти її необхідність;
- мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;
- вміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над завданням, організовувати, планувати свої дії і відповідати за їх наслідки (наприклад, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань: якщо ви з першого класу візьмете це на свої батьківські плечі, то з імовірністю 70% цей обов'язок залишиться за вами до випускного балу);
- мати позитивне ставлення до самого себе (велика роль у цьому відводиться батькам, які показують своє позитивне ставлення до дитини, висловлене лагідним словом та тактильно).

Щоденні поради батькам

Готуємо руку до письма
Незабаром ваша дитина піде до школи. Ви, звісно, турбуєтеся, чи устигне вона навчитися читати, писати і лічити. Але на неї очікують не тільки ці труднощі. Першокласникам доводиться виконувати багато вправ строго за зразком, що задає вчительабо рекомендують прописи. Виконання таких вправ можливе лише за умови добре розвинутих зорово-просторової пам'яті та довільної уваги.
Запропонуйте зошит у клітинку - і нехай дитина креслить, малює, пише по клітинках.
Навчання без примусу
Навчайте дітей грамоти у вільній, невимушеній, доброзичливій обстановці. Скористайтеся нашими порадами.
- Підготуйте і розвісьте в кімнаті яскраві картки з літерами української абетки ( друкованої та рукописної), цифрами, геометрічними фігурами. Прикріпіть їх - і нехай дитина запам’ятовує. Змінюйте картки 1-2 рази на місяць.
Сватівська ЗОШ №8Вправи на зорово - моторну координацію:
• Диктуються візерунки (ми робили за зразком). Покажіть дитині звідки починається малюнок і диктуйте: 1 клітинка вгору, 1 клітинка вправо, 1 клітинка до низу, 1 клітинка вправо, 1 клітинка вгору, 1 клітинка до низу, 1 клітинка вправо…, а тепер продовж далі візерунок, який у тебе вийшов. Перемальовування будь - яких нескладних малюнків.
Вправи на розвиток дозвільної уваги:
• За фіксований проміжок часу (починаючи з 1 хвилини і в міру тренування,
доводячи до 5 хвилин) викреслювати, не пропускаючи жодної, одну й ту саму букву з тексту.
• Прослуховування казки, яку потім потрібно переказати.
• Знаходження відмінностей між подібними малюнками.
• Під час виконання завдань не сидіть над дитиною, дайте їй працювати самостійно. Якщо дитині потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Необхідний спокійний тон, підтримка «я тобі допоможу», «заспокойся», схвалення, навіть якщо щось не виходить.
Тема ІІ.

Психологи зробили висновок, що є слова і вирази, що начебто й необразливі, однак, якщо часто повторювати їх, здатні дратувати не менше, ніж очевидний чи брутальний крик, навіть якщо сказані вони спокійним тоном. Є інші слова, які люди, зазвичай, соромляться говорити, хоча ті здатні нейтралізувати образи й промахи, поліпшувати настрій.
Десять «заборонених» звертань до дитини
1. Скільки разів тобі повторювати?..
2. Я сказала - зроби...
3. Ти що, не розумієш?..
4. У всіх діти, як діти, а ти...
5. За що мені таке покарання?..
6. Не лізь, якщо не можеш зробити...
7. І в кого ти тільки такий вдався?..
8. Невже тобі важко запам'ятати?
9. Я безліч разів говорила, що...
10.У моє: подруги дитина - просто ангел, а в мене...
Десять «потрібних» звертань до дитини
1. З'ясуймо разом...
2. Як ти вважаєш?..
3. Мій любий...
4. Це ти добре придумав...
5. Таке тільки ти міг придумати...
6. Я не сумнівалася, що ти в мене найрозумніший...
7. Я так вдячна долі, що ти в мене є...
8. Упевнена, що ти зможеш...
9. Я завжди знала, що моя дитина найкраща...
10.Умене дитина - просто ангел, а ось у моєї подруги...

Кiлькiсть переглядiв: 235

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Вересень 2019 Наступна
ПВСЧПСН
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30