Історія виникнення

Сватівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №8

Історія виникнення Сватівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №8 була пов’язана з економічним розвитком Донбасу та залізничним будівництвом кінця ХІХ століття. У 1895 році відбулося офіційне відкриття залізничної лінії Куп’янськ-Лисичанськ довжиною 124,8 км. У 1898 році було прокладено другу колію дороги.

Однією зі станцій на лінії Лисичанськ-Купянськ була станція Сватове. У географічному збірнику того часу було написано : «Вторая за Кривошеевкой станция на 21 версте, получившая свое название от слободы Екатеринослав ( другое название Сватово-Лучка). В слободе проживает свыше 7,5 тысяч человек, имеется 2 школы, больница, 2 почтовые станции, ежегодно проходит 6 ярмарок. Станция отгружает до 2 млн. пудов, а выгружает – до 500 тыс. пудов».

У 1903 році на станції Сватове було відкрито школу. Вона офіційно мала назву«Сватівське однокласне залізничне училище» і складалася з 4 відділень ( так називалися класи). Термін навчання в школі було визначено в 4 роки. Будівлі, де проходили заняття, збереглися до нашого часу.

/Files/images/Document_4.jpgПерше приміщення школи

Один з перших учнів школи Чередниченко М.І. пригадує : «Школа була відгороджена невеликим парканом з північної, східної та південної сторін. А з західної сторони був високий суцільний паркан. На подвір’ї знаходилася довга лавка для відпочинку. Від школи до вулиці Ветеринарної був пустир з глибокими котлованами. Вхід до школи був з південної сторони. Зліва – вхід у коридор, який тягнувся через всю довжину школи. Перша кімната наліво – перший клас, наступна – другий, дальня направо – третій клас, потім – роздягальня, вчительська і остання ( проти входу) – четвертий клас…»

/Files/images/Document_8.jpgЗа свідченням колишнього учня школи Іванова О.О. наповнюваність класів була велика.

У першому класі налічувалося до 40 чоловік, але четвертий клас закінчувало близько 20 чоловік. Багато учнів не закінчувало школи, покидали її, щоб своїм заробітком допомагати родинам. Деякі залишалися на повторний курс.

Зміст навчання був нескладним. У перших і других класах викладали читання, письмо, арифметику. У третіх та четвертих – добавлялися історія Русі, географія, російська мова, малювання, співи. Обов’язковим для всіх класів було вивчення Закону Божого. Крім того, для хлопчиків 3-4 класів, викладалася слюсарна і жерстяна справа з проходженням практики в депо, а для дівчат – рукоділля.

Першим завідуючим училища ( до 1911 року) був Козьменко Іван Юхимович, він же викладав історію Русі. У числі перших вчителів школи були Козьменко Зінаїда Василівна, Лабинська Олександра Володимирівна, Теличко Микола Костянтинович, Солнишкін Іван Іванович ( викладач праці, він же електромонтер депо).

У дореволюційні роки існували так звані « блюстителі школи». До їхніх повноважень входило відвідування уроків, присутність на іспитах. Обов’язки «блюстителів» виконували начальник депо або начальник дільниці служби дороги. Першими «блюстителями школи» були Вакшуй Борис Іванович (інженер, начальник депо), Гамаженко Іван Петрович ( начальник дільниці служби дороги), Антошин Павло Микитович ( інженер, начальник депо).

Всього за дореволюційні роки школу закінчило близько 250 чоловік. Майже всі вони після закінчення навчання йшли працювати на залізницю.

У 1922 році школа стала семирічкою ( фабрично-заводська семирічка), а в 1933 році була перетворена на десятирічку (фабрично-заводська десятирічка).

/Files/images/Document_5.jpgПерший випуск СШ №38

З 1936 школа стала називатися середня школа № 38 Сєвєродонецької залізної дороги. У цьому ж році був перший випуск учнів СШ №38 станції Сватове Сєвєродонецької залізної дороги.

/Files/images/Document_1.jpgБудівля школи по вулиці Веселій

У 1937 році школу було переведено до побудованої двоповерхової будівлі по вулиці Веселій. Чисті, світлі та великі класні кімнати, коридори вкриті килимовими доріжками, біля вікон квіти (фікуси, троянди, пальми), а на стінах – портрети та картини – такий внутрішній вигляд мала школа.

Йшли останні дні мирного життя. Увечері 20 червня 1941 року в школі відбулося урочисте вручення атестатів про закінчення середньої школи №38.

Юнаки та дівчата розходилися на світанку суботнього дня наповнені надій. Через добу, 22 червня, почалася Велика Вітчизняна війна. Колишні учні школи поповнили лави захисників Вітчизни. Вони були в оточеному Ленінграді, біля стін Москви, на берегах Волги, на шляхах України, Білорусії, Прибалтики. Вони визволяли від ворога Софію, Бєлград, Варшаву, Прагу, штурмували Будапешт і Берлін.

1 вересня 1941 року заняття розпочалися в декількох інших приміщеннях – старому приміщенні школи, бригадному будинку, деяких приватних будинках. Основні приміщення школи були зайняті шпиталем.

Особливо тяжко стало навесні 1942 року, коли лінія фронту наблизилася до міста. Почалися бомбардування. Часто уроки ( а пізніше іспити) переривалися повітряною тривогою. І все ж влітку 1942 року було здійснено випуск учнів десятого класу школи. 24 червня 1942 року вчителі школи були евакуйовані на схід, у школи Омської та Томської залізних доріг.

Після звільнення 31 січня 1943 року міста Сватове від окупантів почався набір дітей до школи. Вже 15 лютого 1943 року у школі почалися заняття. На початку 1943-1944 навчального року повернулися з евакуації вчителі, приводилися до ладу приміщення школи. Шибки у вікнах були вибиті і їх закладали цеглою або закривали кусками скла.

Перший випуск десятих класів було здійснено в 1946 році. У 1944, 1945, 1951 роках кількість десятикласників була невеликою і тому учнів перевели на навчання до інших шкіл міста. У 1947-1948 навчальному році школа почала працювати в основному приміщенні по вулиці Весела. У післявоєнні роки не вистачало підручників та зошитів, а в домівках учнів було відсутнє світло. Учні старших класів змушені були залишатися в школі після уроків, щоб готувати домашнє завдання. Важко було з харчуванням. Незважаючи на всі труднощі більшість випускників здавали іспити на «4» та «5». У цей час стали нагороджувати випускників, які мали відмінні показники в навчанні і поведінці , Золотою медаллю. Першу Золоту медаль школа вручила випускниці 1947 року Жарко Ксенії.

15 грудня 1960 року у зв’язку з реорганізацією управління, школу було переведено з власності ГУУЗ МІС у власність Міністерства освіти УРСР і вона отримала номер 8.

У 1982 році СШ №8 отримала нову будівлю за адресою : провулок Промисловий, 15. Будували нове приміщення школи майже рік. Вчителі, батьки, учні допомагали будівництву. Кількість учнів у 1982- 1983 навчальному році складала 1218 ( 480 – учні молодших класів , 584- учні середньої ланки, 154 – старшокласники)

Директори школи

1903-1911роки перший завідуючий Сватівським однокласним училищем Козленко Іван Юхимович

Директори фабрично-заводської семирічки:

1911-1926 роки Семеніхін Семен Степанович

1926-1931роки Корляков Микола Васильович

1931-1932 роки Косенко Порфірій Лаврентійович

1932-1933 роки Григоревський Павло Гаврилович

Директори фабрично-заводської десятирічки, а згодом Південно-залізничної середньої школи № 38:

1933-1937 роки Іванов Іван Якович

1937-1939 роки Яншин Степан Олександрович

1939-1941 роки Федякін Петро Семенович

1943-1957 роки Яншин Степан Олександрович

1957-1962 роки Новиков Євген Петрович

Директори Сватівської загальноосвітньої школи №8

1962-1964 роки Дмитренко Олександра Володимирівна

1965-1976 роки Луговий Григорій Миколайович

1976-1982 роки Кармазина Марія Онуфріївна

/Files/images/Document_15.jpg1982-1989 роки Манін Борис Васильович

/Files/images/Document_16.jpg1989-1996 роки Принь Віталій Михайлович

/Files/images/DSC_3447 копия.jpgЗ 1996 року Королько Тетяна Іванівна

Педагогічний колектив школи

Школа у всі часи славилася своїми педагогами. Педагогічний колектив завжди працював творчо, натхненно застосовуючи різноманітні методи виховання та навчання.

/Files/images/Document_11.jpg

1959 рік

/Files/images/Document_12.jpg

1968 рік

/Files/images/Document_13.jpg

Педколектив 2009

2009 рік

Заслужені вчителі УРСР :

Новохатська Любов Корніївна

Мірошніков Захар Васильович

Шабельник Павло Семенович

Сидоренко Людмила Іванівна

Відмінники народної Освіти УРСР:

Гайдидей Валентина Олексіївна

Северина Зоя Іванівна

Зубенко Ніна Михайлівна (1986 рік)

Перепелиця Ольга Олексіївна (1988 рік)

Смалько Микола Олександрович (1990 рік)

Відмінники освіти України:

Королько Тетяна Іванівна (2006 рік)

Данильченко Віта Миколаївна (2007 рік)

Міщенко Наталія Олегівна (2008 рік)

Пономарьова Наталія Дмитріївна (2009 рік)

Кiлькiсть переглядiв: 1793

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Березень 2024 Наступна
ПВСЧПСН
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031